Організаційно-економічний механізм стратегічного управління сталим розвитком сільських територій: теорія, практика, напрями удосконалення

Уточнено та доповнено теоретичні положення, що розкривають сутність понять «сталий розвиток сільських територій» та «організаційно-економічний механізм управління». Обґрунтовано, що цей механізм є комплексною системою взаємопов’язаних елементів, спрямованою на досягнення балансу між економічними, соціальними та екологічними цілями розвитку. Встановлено, що теоретичною основою є концепції сталого розвитку, децентралізації, регіональної політики та проєктного менеджменту. Визначено основні проблеми сталого розвитку сільських територій.

Розглянуто сучасну вітчизняну практику та визначено пріоритетні напрями удосконалення організаційно-економічного механізму стратегічного управління сталим розвитком сільських територій: посилення інституційної спроможності, розвиток інфраструктури в сільській місцевості, активізація застосування механізмів державно-приватного партнерства, цифрова трансформація, інтеграція кліматичних цілей у стратегії розвитку сільських територій. Визначено етапи розробки стратегічних орієнтирів та запропоновано напрями оптимізації стратегічних параметрів розвитку сільських територій.

Для науковців, працівників органів державної влади, викладачів, здобувачів наукових ступенів, студентів закладів вищої освіти.